Використання методів АРТ-терапії у роботі з дітьми раннього віку.

Мовна активність кожної дитини індивідуальна. Малюки вчаться розуміти значення слів і поступово оволодівають активним мовленням. Щоправда, словесне мовлення є досить складним завданням для маленьких дітей, тому вони переважно виражають свої думки, бажання та враження через емоції.

Діти раннього віку досконало володіють мовою погляду, дотику та «серця» і особливо вправно спілкуються з дорослими мовою мистецтва – арт-мовленням. Сьогодні педагоги і психологи особливо широко використовують психолого-педагогічні методи, зорієнтовані на розвиток дитячої мови мистецтва –методи арт-терапії.

У словнику-довіднику дитячої психології пояснено значення слова «арт-терапія» як «терапія мистецтвом, різноманітними видами творчості: від зображувальної діяльності до театралізованих дій».

Загалом арт-терапія має «лікувальну» мету, спрямовану на корекцію різноманітних порушень та відхилень особистісного розвитку людини, проте, коли мова йде про арт-терапію з дітьми раннього віку, мета арт-методів більш сконцентрована на профілактичному та навчальному ефекті.

Значення кольору у житті малюків

Діти люблять яскраві кольори, жваво реагують на них і захоплюються ними. Колір – це яскрава ознака дитинства. Хоча маленькі діти оперують досить обмеженою палітрою, проте вплив кольору на дитину, зокрема на її емоційну сферу, досить значний. Колір може стати активним союзником дорослих у процесі формування особистості дитини, якщо правильно використовувати мову кольору. Інтерес до кольору активновикористовують як з освітньою, так і з корекційною метою. Наукові дослідження свідчать, якщо дозволити дитині з наймолодшого віку самостійно обирати колір свого одягу, інтер'єру своєї кімнати (шпалер, штор, килиму тощо), то дитина виросте самостійнішою і впевненішою у собі.

Структура арт-терапевтичного заняття з малюками

Арт - терапевтичне заняття зазвичай має чітку структуру. Щодо мистецьких занять з дітьми раннього віку, то у них переважно містяться лише деякі елементи цієї структури. Але навіть у такому «скороченому »процесі мистецької обов'язково мають чергуватися:

·                     релаксаційні вправи із завданнями для творчого самовираження;

·                     колективна та індивідуальна діяльність;

·                     вербальне та невербальне спілкування.

Особливості проведення арт-терапії з дітьми раннього віку

 Залучаючи дітей раннього віку до участі в арт-терапії, слід враховувати кілька важливих моментів.

Мистецька мова дитини має бути вислухана.Це означає, що арт-терапевту слід заохочувати малюків до спонтанної творчості, вираження внутрішнього світу, експериментування з відтінками фарб. Недопустимі

жодні оцінювання чи порівняння художніх робіт!Відомий  японський інженер і бізнесмен Масару Ібука, що створив концепцію виховання і навчання дітей раннього віку,у своїй всесвітньо відомій книзі « Після трьох вже пізно» писав: « Дорослий малює чайник, а дитина бачить на малюнку рибу з відкритим ротом. Дорослий може дорікнути дитині: « Не говори дурниць, це чайник». Така відповідь буде помилкою, і вона рівносильна знищенню пуп’янка , який був уже готовий розпуститися».

Перелік художніх матеріалів, що пропонуються дітям, має містити у собі якомога більше складових: гуаш, акварелі, глина, пластилін, клей, кольоровий папір, який діти зможуть рвати на шматочки різної форми, тощо. Адже для того, щоб у дитини з'явилось бажання малювати, навколо неї повинно бути достатньо олівців, фарб та паперу. Не треба чекати, щоб у малюка з'явилось бажання до чогось, якщо умови для цього не створені.

Заняття мають бути радісними та бажаними,а отже, цікавими та яскравими. Арт – терапевт щоразу має ознайомлювати дітей із новими нетрадиційними  методами  зображувальної діяльності, скажімо кляксографією, малюванням із заплющеними очима, малюванням воском, крейдою тощо . А ще – створювати умови, які дадуть дітям змогу експериментувати із новими театральними атрибутами.

Арт – терапевт повинен уважно слідкувати за способами вираження внутрішнього емоційного стану кожної дитини, тобто уважно стежити за:

·                     матеріалами, яким малюк надає перевагу;

·                     кольорами, які переважають на дитячому малюнку;

·                     силою натиску на олівець, частотою використання гумки для витирання олівця;

·                     силою та тембром голосу при розігруванні терапевтичної казки тощо.

Арт – терапевтичні заняття для дітей раннього віку добре перетворювати у бінарні, частково поєднуючи їх із методами ігротерапії, музикотерапії та казкотерапії.

Метою арт–терапевтичних занять  має бути також формування естетичного смаку дитини та навчання здатності « відчувати» справжнє мистецтво. Масару Ібука писав: « Якщо батьки цінують Матісса і Пікассо, вони, безумовно, можуть показати їхні картини дитині. Якщо одержують задоволення від музики Бетховена і Моцарта, нехай і дитина слухає їх якомога частіше. Коли у мозку формується стереотип справжнього мистецтва, він буде основою для оцінювання творів мистецтва у подальшому житті».

  Необхідно створити умови для вільного самовираження дитини. Кімната, в якій проводять заняття з арт – терапії, не має заважати

«мистецькому мовленню» дитини. Не варто обмежувати малюка маленьким столом, на якому не поміщається більше одного аркуша паперу, чи коротким килимком, незручним для вільного танцю.

Потрібно дозволяти вибирати свій колір, свою музику, свою казку, свій формат аркуша. Масару Ібука писав: «Дитина бачить величезний світ

( значно більший,ніж батьки можуть собі уявити), коли вона вперше бере у руки олівець і виявляє,що він може залишати сліди на чистому папері. Цей величезний світ значно більший, ніж стандартний аркуш паперу. Я давав би дитині величезний аркуш паперу, щоб вона повзала по ньому, малюючи. Стандартний аркуш сприяє вихованню стандартної людини, яка позбавлена творчості та достатньої життєтривалості».

Підбираючи завдання та матеріали для проведення заняття з арт-терапії з дітьми раннього віку, арт-терапевту обов’язково слід враховувати домінуючий спосіб пізнання світу кожною дитиною:

·                     візуальний – « дитина – глядач» ;

·                     слуховий – « дитина – слухач» ;

·                     кінетичний – « дитина – діяч».

«Глядачі» у виборі матеріалів для виконання завдання орієнтуються на зорові відчуття, вони частіше передають свій емоційний стан через рухи,кольори, форми та розміри.

Опис епізоду арт – терапевтичного заняття

Поліна ( 2 роки, 10міс.) – « дитина – глядач», обмежена увагою батька з яким бачиться лише на вихідних – зафарбовує чорною гуашшю аркуш паперу, щільно та старанно заповнюючи кожен білий проміжок.

Арт –терапевт:Що це?

Поліна: Ніч.

Арт –терапевт:Ніч … А для тебе ніч сумна чи тиха?

Поліна: Ніч сумна і чорна. Вона плаче.

Поліна продовжує малювати. Опускає пензлик в оранжеву фарбу, малює великий круг.

Поліна:Це мама.

Арт –терапевт:Мама розмовляє з тобою, обіймає.

Поліна( після деякої паузи): Так.

Арт – терапевт( подає Поліні рожеву фарбу): Хочеш такий колір?

Поліна бере радісно бере фарбу і малює нею каракулі, спостерігаючи як рожева фарба змішується із чорною, яка ще не висохла на аркуші.

Поліна: Це тато.

Бачить, що їй не вдається перекрити рожевим кольором чорну фарбу і просить у арт-терапевта ще гуаш рожевого кольору. Зафарбовує рожевим кольором майже весь аркуш, покриваючи ним також « маму» оранжевого кольору. Кладе пензлик, розглядає малюнок.

Поліна: Мама і тато. Так.

Поліна задоволено усміхається  і подає малюнок арт- терапевту.

Поліна:Мокрий. Треба висушити.

« Слухачі вслухаються у голоси та звуки, швидко заспокоюються за допомогою правильно підібраного музичного супроводу та часто виражають свої відчуття і бажання через словесне мовлення.

« Діячі» можуть відпочивати та проявляти тривожні відчуття, довго розминаючи тісто, ліплячи з глини та розмазуючи різні кольори фарб на своїх долонях.

Результативність методів арт – терапії у роботі з дітьми раннього віку

Дослідження науковців, зокрема відомого російського психолога Галини Широкової, свідчать, що використання методів арт – терапії у роботі з дітьми раннього віку за умови вмілого керівництва арт-терапевта дасть бажані результати, а саме:

·                     позитивний емоційний настрій у дитини;

·                     налагоджений процес комунікації з однолітками та дорослими;

·                     вільне звернення дитини до реальних потреб і фантазій, які важко обговорити вербально;

·                     здатність внутрішнього контролю;

·                     бажання вільно та творчо самовиражатися;

·                     високі адаптаційні можливості;

·                     зниження рівня втоми та негативних емоційних станів малюка.